Про це повідомляє на своїй сторінці Лозуватський ліцей імені Т.Г.Шевченка.
Громада шокована страшною звісткою про трагічну загибель нашого колеги Вічканова Андрія Миколайовича.
Вранці 10 лютого 2025 року в районі АЗС "6-ого кварталу" села Лозуватки сталася ДТП, внаслідок якої на 68-ому році життя перестало битися серце світлої людини.
Андрій Миколайович народився 16 грудня 1957 року в селі Грушівка Новоукраїнського району Кіровоградської області в багатодітній родині. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені Олександра Пушкіна (тепер Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка).
З 1978 року працював у Рівнянській СШ №5 Кіровоградської області на посаді вчителя української мови і літератури, а з вересня 1995 року – заступником директора з навчально-виховної роботи.
Більше 40-а років свого життя він віддав педагогічній діяльності, з них 21 рік – освіті Криворіжжя.
У 2002 році родина Вічканових переїхала жити в село Лозуватку на батьківщину дружини Любові Кіндратівни, і з вересня цього ж року подружжя розпочало педагогічну діяльність у Лозуватській СШ №1 імені Т.Г.Шевченка.
Андрій Миколайович був досвідченою людиною, талановитим учителем, умілим організатором на різних посадах: працював учителем української мови та літератури, керував колективом на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та на посаді заступника директора з адміністративно-господарчої частини.
А також був завідуючим методичним кабінетом Відділу освіти Криворізької РДА. Після виходу на заслужений відпочинок не залишив рідний ліцей, продовжував працювати…
Наш колега був непересічною особистістю , творчою натурою, любив українське слово і пісню. Він писав вірші, байки, прозові твори, створив гімн «Рідна школо моя,….», гімн села Лозуватки.
Активну участь брав у засіданнях мовного клубу «Говоримо українською» в Публічній бібліотеці. Із своїм поетичним доробком виступав перед учнями в літературній кав’ярні. Сумуватимемо за теплим словом, дотепним жартом і посмішкою, щирим поетичним вітанням, які він дарував нам.
Андрій Миколайович був добрим батьком, люблячим чоловіком, дбайливим господарем.
Дякуємо долі, що ми працювали і спілкувалися з такою великодушною людиною. Нехай добрий, світлий спомин назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, усіх, хто його знав, любив та шанував, а Бог дасть сил пережити цю непоправну втрату.
Царство небесне! Вічна пам’ять. Щирі співчуття родині.
Додавайте Лозуватка Live в список читання в додатку Google.Новини!
0 Коментарі